Стандарт визначає загальні вимоги до більшості захисних рукавичок:

–  ергономічність, матеріал (нейтральний pH баланс, кількість шестивалентного хрому і відсутність домішок, що викликають алергію), нешкідливість і комфорт (розмір), практичність, проникнення і поглинання вологи;

–  якщо потрібні антистатичні характеристики, то рукавичка піддається випробуванням по EN 1149 — 1, -2, 3. Піктограми не повинні використовуватися, але додаткова інформація про лабораторні дослідження повинна бути додана;

–  нумерація рівнів захисту: 1 — мінімальний, 2 — хороший, 3 — дуже хороший, 4 і більше — відмінний, 0 — не дає захисту, Х — рукавички не тестувалася;

–  інформація по використанню і рівням захисту.

Стандарт встановлює вимоги, методики тестування та маркування захисних рукавичок від механічних факторів небезпеки.

Захисні рукавички класифікуються за рівнем захисту від кожної конкретної механічної небезпеки. Відповідні показники в діапазоні від 0 до 5 (де 4/5 – найкращі) вказуються під піктограмами.

У ДСТУ EN 388 визначено такі механічні ризики та методи їх випробувань:

A – Зносостійкість (рівень захисту від 0 до 4).

Рівень зносостійкості визначається за кількістю циклів, необхідних для наскрізного стирання зразка рукавички.

B – Стійкість до порізів дисковим лезом (рівень захисту від 0 до 5).

Рівень стійкості до порізів визначається за кількістю циклів, необхідних для прорізання зразка рукавички дисковим лезом наскрізь при постійній швидкості.

C – Стійкість до розриву (рівень захисту від 0 до 4).

Рівень стійкості до розриву визначається величиною силового впливу, необхідного для розриву зразка.

D – Стійкість до проколів (рівень захисту від 0 до 4.)

Рівень стійкості до проколу визначається величиною силового впливу, необхідного для проколювання зразка вістрям стандартного розміру.

Стандарт встановлює мінімальні вимоги та методики випробувань захисних рукавичок на стійкість до термічних факторів небезпеки.

Захисні рукавички, сертифіковані за цим стандартом, забезпечують захист від контактного нагрівання, теплового випромінювання та бризок розплавленого металу.

Тестування за EN 407 дозволяє оцінити рівень термозахисту рукавичок та підтвердити їх здатність захищати користувача від опіків і перегрівання в умовах підвищених температур.

Відповідно до ДСТУ EN 407, термостійкі рукавички призначені для виконання наступних функцій:

• низька горючість або поширення полум’я;

• низька теплопередача (захисний ефект від променистого, конвективного і контактного тепла);

• висока термостійкість.

Захисні рукавички класифікуються і випробовуються відповідно до ДСТУ EN 407 згідно з наступними критеріями:

A – Стійкість до займання (рівень захисту від 0 до 4).

Визначається по тривалості часу, протягом якого матеріал продовжує горіти і тліти після видалення джерела займання. Шви рукавички не повинні розходитися після 15 секунд горіння.

B – Захист від контактного тепла (рівень захисту від 0 до 4).

Визначається за діапазоном температур (100-500 ° C), при яких користувач не відчуває болю протягом принаймні 15 секунд. Опір контактному нагріванню впродовж не менше 15 секунд:

Рівень 1: 100°C

Рівень 2: 250°C

Рівень 3: 350°C

Рівень 4: 500°C

C – Стійкість до конвективного тепла (рівень захисту від 0 до 4).

Визначається по тривалості часу, протягом якого рукавичка протистоїть передачі тепла від полум’я. Рівень захисту слід вказувати лише в тому випадку, якщо в результаті випробування на займистість рівень захисту відповідає 3-му або 4-му рівню.

D – Стійкість до світлового тепла (рівень захисту від 0 до 4).

Визначається по тривалості часу, протягом якого рукавичка, на яку впливає джерело променистої теплоти, здатна протистояти передачі тепла. Рівень захисту слід вказувати лише в тому випадку, якщо в результаті випробування на займистість рівень захисту відповідає 3-му або 4-му рівню.

E – Стійкість до дрібних бризок розплавленого металу (рівень захисту від 0 до 4).

Визначається за кількістю крапель розплавленого металу, необхідного для нагрівання зразка рукавички до заданої температури. Рівень захисту слід вказувати лише в тому випадку, якщо в результаті випробування на займистість рівень захисту відповідає 3-му або 4-му рівню.

F – Стійкість до виплеску розплавленого металу (рівень захисту від 0 до 4)

Визначається по масі розплавленого металу, необхідної для того, щоб викликати утворення розм’якшених ділянок або точкових проколів на матеріалі, що імітує шкіру людини, розміщеному безпосередньо позаду зразка рукавички. Це випробування вважається не пройденим, якщо краплі металу прилипають до матеріалу рукавички або якщо тестований зразок запалюється.

Відповідно до випробувань по ДСТУ EN 407 захисні рукавички класифікуються відповідно до рівня ефективності по відношенню до кожної з окремих термічних небезпек (цифри від 1 до 4, при цьому 4 є найкращою). Важливим є те, що рукавичка не повинна стикатися з відкритим вогнем, якщо вона не відповідає рівню ефективності 3 при випробуванні на вогнестійкість.

Даний стандарт визначає вимоги і методи випробувань для захисних рукавичок для зварювання металу, різання і схожих процесів.

Залежно від функцій, рукавички для зварників діляться на два типи:

Тип А: Низька спритність (з високою функціональністю).

Тип В: Висока спритність (з низькою функціональністю).

Стандарт EN ISO 374-1:2018 Спеціальні рукавички для захисту від хімічних речовин і мікроорганізмів – включає в себе наступне:

Частина 1: Термінологія та вимоги до експлуатаційних характеристик щодо ризиків від хімічних речовин;

Частина 2: Визначення стійкості до проникнення;

Частина 3: Визначення стійкості до проникання хімічних речовин;

Частина 4: Визначення стійкості до руйнування хімічними речовинами;

Частина 5: Термінологія та вимоги до експлуатаційних характеристик щодо ризиків від мікроорганізмів.

Цей стандарт визначає метод випробування електростатичних властивостей рукавичок. Випробування поліпшені по EN1149, так як вимагають більш низького вертикального опору менше 10° Ом. Рукавички, випробувані відповідно до EN16350: 2014, можна використовувати у сферах, де може бути підвищений ризик вибуху, наприклад, на нафтопереробному заводі.

Даний стандарт визначає метод лабораторних досліджень, аналізу та подання даних про вібрації рукавичок з точки зору передачі вібрації від ручки до долоні в діапазоні частот від 31,5 Гц до 1250 Гц. Стандарт призначений для визначення попереднього випробування для передачі вібрації через рукавички.

Медичні рукавички для одноразового використання:

Частина 1: Вимоги і тестування на відсутність дірок

Частина 2: Вимоги і тестування фізичних властивостей

Частина 3: Вимоги та випробування для біологічної оцінки

Частина 4: Вимоги та випробування для визначення терміну придатності

Cтандарт EN 511 визначає вимоги та методи випробування рукавичок, які захищають від провідного холоду до -50 градусів Цельсія. Даний холод може бути обумовлений як кліматом, так і специфікою виробничих процесів.

A – стійкість до конвективного холоду (рівні продуктивності 1-4)

B – стійкість до контактного холоду (рівні продуктивності 1-4)

C – проникнення води (рівні продуктивності 1-4)

Цей стандарт встановлює вимоги до рукавичок щодо стійкості до порізів бензопилою. Вимоги наведені також для маркування і для наданої виробником інформації, включаючи критерії вибору відповідних рукавичок і інструкції по застосуванню.