Світло, звук і мозок: як сучасна наука пояснює вплив AVS-технологій на ментальне здоров’я людини

Ми живемо в епоху, до якої наш мозок не був готовий

Людина XXI століття отримує за один день більше інформації, ніж наші предки отримували за кілька місяців. Робота, повідомлення, соціальні мережі, новини, економічна нестабільність, постійний шум інформаційного простору, а для українців ще й багаторічна війна, повітряні тривоги та невизначеність — усе це створює безпрецедентне навантаження на нервову систему.

Парадокс полягає в тому, що технології змінюються надзвичайно швидко, тоді як біологія людини майже не змінилася. Наш мозок досі використовує ті самі механізми реагування на небезпеку, які сформувалися тисячі років тому.

Саме про це говорить винахідник NeuroVIZR Гарнет Дюпюї. На його думку, сучасна людина перебуває під постійною дією численних мікростресів. Вони накопичуються день за днем і підтримують центральну нервову систему у стані «бий або тікай» (fight-or-flight). Якщо такий стан триває місяцями або роками, з’являються когнітивна втома, порушення сну, тривожність, емоційне вигорання та зниження працездатності.

За офіційною інформацією компанії-виробника Vizr Technology OÜ (Естонія), автором концепції та винахідником NeuroVIZR є Garnet Dupuis — співзасновник компанії та її Chief Development Officer (CDO). Саме він офіційно зазначений як Inventor of NeuroVIZR — винахідник NeuroVIZR, а також Creator of all the routines — автор усіх програм, які працюють у пристрої.

Він досліджував цю тему десятиліттями. Крок за кроком вивчав різні підходи, експериментував, аналізував, накопичував знання. І лише через багато років цей величезний досвід перетворився на технологію, яку сьогодні знають як #NeuroVIZR. Водночас важливо розуміти, що #NeuroVIZR — це не про одного винахідника.

Це результат роботи міжнародної команди Vizr Technology OÜ. Разом із Гарнетом Дюпюї над розвитком технології працюють генеральний директор Carsten Lund Hansen, технічний директор Simon Perrott, директор з маркетингу Lars Bo Appel та фінансовий директор Nuttapong Ritdat. Саме поєднання багаторічних досліджень, сучасних технологій та роботи міжнародної команди дозволило створити пристрій, який використовує синхронізовані світлові та звукові програми для різних режимів роботи: релаксації, медитації, концентрації уваги, психоемоційного відновлення та покращення якості сну.

Чому мозок можна навчити відновлюватися

Ще кілька десятиліть тому вважалося, що після певного віку мозок практично не змінюється.

Сьогодні наука довела протилежне. Мозок має дивовижну властивість — нейропластичність. Саме вона дозволяє створювати нові нейронні зв’язки, адаптуватися до нових умов, навчатися і навіть компенсувати окремі порушення.

Психіатр, доктор медичних наук Марі Ярвелайд пояснює, що саме на нейропластичності ґрунтуються сучасні методи немедикаментозної підтримки нервової системи. NeuroVIZR використовує спеціально розроблені світлові та звукові програми, які активують природні механізми роботи мозку.

Чому звук впливає на мозок

Звук — це не лише те, що ми чуємо.

З фізичної точки зору це механічна хвиля, яка переносить енергію.

Кожна звукова хвиля має свою частоту, що вимірюється у герцах (Гц). Людське вухо здатне сприймати лише невелику частину всього спектра — приблизно від 20 Гц до 20 кГц.

За словами Марі Ярвелайд, сучасні дослідження демонструють, що практично всі живі системи існують у світі коливань. Клітини, тканини та органи взаємодіють між собою не лише хімічними, а й фізичними сигналами.

Саме тому сьогодні вчені активно досліджують вплив звукових хвиль на функціонування нервової системи.

Як музика змінює роботу мозку

Багато хто помічав, що одна музика допомагає розслабитися, інша заряджає енергією, а третя покращує концентрацію.

Це не випадковість.

Наукові дослідження підтверджують, що музика здатна впливати на різні ділянки головного мозку.

Вона стимулює вироблення дофаміну, допомагає зменшувати відчуття болю, впливає на серцевий ритм, покращує когнітивні функції, сприяє творчому мисленню та може змінювати активність мозкових хвиль.

Що таке мозкові хвилі

Електроенцефалограма показує, що мозок працює в різних режимах.

Вчені умовно поділяють їх на п’ять основних типів:

Delta;
Theta;
Alpha;
Beta;
Gamma.

Кожен із них відповідає певному психофізіологічному стану.

Наприклад:

Delta — глибокий сон;
Theta — творчість, медитація;
Alpha — спокійне розслаблення;
Beta — активна концентрація;
Gamma — складна обробка інформації.

Саме тому сучасні AVS-технології працюють не випадковими світловими або звуковими сигналами, а ретельно підібраними програмами стимуляції.

Ефект Моцарта — міф чи наука?

Одним із найвідоміших феноменів у нейронауці став так званий «ефект Моцарта».

У 1993 році дослідники Раушер, Шоу та Кай повідомили, що після десятихвилинного прослуховування Сонати для двох фортепіано ре мажор K.448 учасники експерименту демонстрували кращі результати у завданнях на просторове мислення.

Покращення було тимчасовим і тривало приблизно 10–15 хвилин, однак саме це дослідження стало одним із поштовхів до подальшого вивчення впливу музики на мозок.

Пізніше з’ясувалося, що музика активує не одну, а одночасно багато зон мозку. Саме тому вона здатна впливати не лише на емоції, а й на увагу, пам’ять, творчість та швидкість обробки інформації.

У 1993 році Раушер та співавтори зробили несподіване відкриття: після 10 хвилин прослуховування Сонати для двох фортепіано Вольфганга Амадея Моцарта ре мажор (K. 448) учасники дослідження продемонстрували значно кращі просторово-логічні здібності, ніж після прослуховування інструкцій із релаксації, спрямованих на зниження артеріального тиску, або після перебування в тиші.

Середні показники просторового IQ після прослуховування музики були на 8–9 балів вищими, ніж за двох інших умов експерименту.

Водночас встановлено, що цей позитивний ефект був тимчасовим і тривав не більше 10–15 хвилин.

Джерело: Rauscher F.H., Shaw G.L., Ky K.N. Music and Spatial Task Performance. Nature. 1993;365:611.

Чим NeuroVIZR відрізняється від звичайного прослуховування музики

Прослуховування музики саме по собі може позитивно впливати на самопочуття. Проте NeuroVIZR використовує значно складніший підхід. Пристрій поєднує:

спеціально розроблені світлові сигнали;
звукові патерни;
синхронізацію стимулів;
мобільний застосунок із програмами для різних цілей.

Такий підхід отримав назву Audio-Visual Stimulation (AVS) або Brain Engagement.

Його завдання — не лікувати захворювання, а допомагати мозку переходити від стану перевантаження до більш збалансованої роботи, підтримуючи природні механізми нейропластичності.

Кому може бути корисний NeuroVIZR

Сьогодні технологія використовується людьми, які прагнуть підтримувати своє ментальне благополуччя та когнітивну працездатність.

Серед найпоширеніших запитів:

якісний сон;
відновлення після стресу;
релаксація;
покращення концентрації;
підготовка до творчої роботи;
підтримка емоційної рівноваги;
формування корисних звичок;
щоденне відновлення нервової системи.

Майбутнє ментального здоров’я — за технологіями підтримки мозку

Ще кілька років тому турбота про ментальне здоров’я здебільшого асоціювалася з психотерапією або медикаментозним лікуванням. Сьогодні дедалі більше уваги приділяється профілактиці та розвитку навичок саморегуляції.

Саме тому AVS-технології поступово займають своє місце серед сучасних інструментів підтримки нервової системи.

NeuroVIZR — один із прикладів того, як наукові знання про нейропластичність, вплив світла й звуку та сучасні цифрові технології поєднуються в одному компактному пристрої, який можна використовувати вдома, у подорожі або під час напруженого робочого дня.

Висновок

Світ навколо нас змінюється швидше, ніж будь-коли раніше. Проте мозок людини, як і тисячі років тому, потребує часу для відновлення, спокою та балансу. Сучасні дослідження дедалі переконливіше показують, що світло, звук і нейропластичність можуть стати важливими складовими підтримки когнітивного здоров’я. Саме тому технології на кшталт NeuroVIZR привертають усе більшу увагу науковців, лікарів і людей, які прагнуть дбати про свій психоемоційний стан без медикаментозного втручання.